Батя 2: Дід (2025)

Герой давно звик до свого ритму життя - робота, сім'я, рідкісні зустрічі з друзями та звичні сімейні турботи. Але коли він дізнається, що його батько, з яким він практично не спілкувався, потребує допомоги, його життя змінюється. Неохоче, але все ж таки він вирушає в далеке село, де пройшло його дитинство. Тут, серед старого будинку, запаху пічки і потрісканих стін, на нього чекає зустріч з дідом — людиною, яка завжди здавалася йому суворою, непохитною і непохитною.

Дід живе за старими правилами: вставати вдосвіта, працювати руками, не скаржитися і не слухати тих, хто думає інакше. Для нього сучасні технології, зручності та розмови про почуття — марна трата часу. А для героя — це світ, в якому він виріс і вважає правильним. Їхнє зіткнення неминуче: суперечки про виховання, про життя, про те, що означає бути сильним.

Спочатку здається, що вони ніколи не порозуміються. Дід вимагає поваги, а герой не готовий знову почуватися маленьким хлопчиком, якого змушують робити те, що не хоче. Але згодом він починає помічати, що за грубістю та жорсткістю ховається людина, яка пережила чимало. Той, хто колись воював, будував, працював не шкодуючи себе і завжди вважав, що це робить заради сім'ї.

Але коли раптово дід опиняється у важкій ситуації, на яку ніхто не очікував, герою доводиться забути про образи і взяти на себе відповідальність. Разом вони вчаться заново розуміти один одного, нехай і через сарказм, упертість та несподівані одкровення.

«Батя 2: Дід» — це історія про те, що час не стоїть на місці, але деякі речі залишаються незмінними. Про те, як складно бути сином, ще складніше — батьком, і як несподівано зрозуміти, що ти все більше стаєш схожим на свого діда.