Привиди колишніх подружок (2009)

Коннор Мід — харизматичний та успішний фотограф, який завоював популярність завдяки своїй легкості у стосунках та вічній готовності уникати зобов'язань. У його світі немає місця для серйозних почуттів: він переконаний, що любовні уподобання — це лише слабкості, які заважають насолоджуватися життям. Однак його філософія ставиться під сумнів, коли він приїжджає на весілля молодшого брата Пола, щоб просто провести час і, можливо, спокусити подружку нареченої. Але все змінюється після зустрічі із привидами його минулого. Увечері, випивши, Коннор опиняється у ванній, де зустрічає примару свого дядька Вейна — харизматичного та досвідченого холостяка, який наставляв його на шлях недбалих романів. Дядько Уейн відверто розповідає племіннику, що глибоко шкодує про своє безпутне минуле і про те, що його життя пройшло повз справжнє кохання. Вечір тільки починається, і Коннор вже розуміє, що його звичний світ руйнується.

Не встигнувши оговтатися від шоку, він стикається з іншою примарою — Еллісон, його першим коханням. Вона повертає його в минуле, коли їхні стосунки були сповнені ніжності та страху перед майбутнім. Примара Еллісон допомагає Коннору побачити, як він завжди уникав уподобань, вважаючи, що справжнє кохання — це ілюзія. Вона дає йому зрозуміти, що його страхи стали причиною його розривів. Кожна нова поява примар змушує його глибше усвідомлювати, що його життя та поведінка привели до самотності. На весіллі його поведінка викликає невдоволення у близьких, і він починає розуміти, що уникає справжніх почуттів, прагнучи поверхневих задоволень.

Коннор починає усвідомлювати, що його життя не було повним і, можливо, не таким успішним, як він думав. Він бачить, що навіть на своїй «похоронній процесії» його присутні лише його брат та пара знайомих, які не можуть щиро оцінити його здобутки. Ці події стають поворотним моментом героя. Знаходячись у пошуках сенсу і намагаючись розібратися в собі, Коннор вирішує змінити своє життя. Він починає щиро дивитися на стосунки і відкрито зізнається у своїх почуттях до Дженні, жінки, яка завжди була поряд. Примари зникають, завершивши своє завдання, і Коннор нарешті знаходить можливість для справжнього кохання, заснованого на довірі та чесності. У фіналі фільму він і Дженні дають собі шанс на побудову міцних і щирих стосунків, показуючи, що справжнє кохання — це не ідеал, а шлях, якого варто прагнути.